Люксембург – конституційна монархія. Глава держави – великий герцог. Населення близько 600 тис. осіб. Столиця – місто Люксембург.

Більше тисячі років тому, в 963 р., один з далеких синів французької династії Каролінгів побудував на високій скелі при злитті річок Петрусси та Альзети великий неприступний замок. Навколо замку поступово виросло містечко, якому дали ім’я Люцилінбурхук («Маленьке містечко»). Так, на карті з’явилася держава Люксембург.

За десять століть над Люксембургом промайнуло чимало бід. Скільки разів то Франція, то Німеччина намагалися захопити герцогство, приєднати його до своїх територій! Але жодна з цих спроб не мала успіху: боротьба між великими державами допомагала Люксембургу зберігати незалежність. Народ цієї маленької країни героїчно захищав свою батьківщину та традиції, відстоював свою національну незалежність.

Як виглядає сьогоднішній Люксембург? У столиці, розташованій за 40 хвилин їзди на машині від кордону, досі збереглися руїни старої фортеці. Неподалік герцогський палац, будівля парламенту. Вже при в’їзді в місто можна помітити, що вивіски написані німецькою мовою. Але німецька мова не є єдиною державною мовою. Офіційні документи складаються переважно французькою мовою, французькою говорять і на засіданнях парламенту. Вдома ж, у сім’ї, корінні жителі віддають перевагу своїй, люксембурзькій мові. На слух вона сприймається як німецька, що вимовляється на французький манер.

На півдні та південному сході від столиці, в долинах Мозеля, розташовані виноробні райони. Столові сорти білих люксембурзьких вин користуються великим попитом в сусідніх країнах. У гірських районах розвинене молочне тваринництво.