Ісландія була відкрита, ймовірно, ще в кінці VIII ст. вихідцями з Ірландії і через століття – вихідцями зі Скандинавії. Заселення Ісландії вихідцями з північноєвропейських країн відбувалося аж до середини X ст. З X до середини XIII в. країна була самостійною, потім, протягом семи століть, колонією – спочатку Норвегії, потім Данії. Після багатовікового періоду чужоземного панування Ісландія в 1918 р домоглася незалежності, але до 1944 р залишалася в унії (союзі) з Данією.
Ісландія – республіка. Глава держави – президент. Він здійснює законодавчу владу разом з парламентом – альтингом, що складається з 60 депутатів. Ісландський альтинг був заснований ще в 930 р як збори виборних представників від усіх районів країни і вважається одним з найстаріших парламентів Європи.
Рослинний покрив Ісландії бідний. Великі площі займають торф’яні болота. Поверхня скель нерідко покрита килимами мохів та лишайників. Лише в окремих місцевостях збереглися невеликі гаї приосадкуватих беріз, верб і горобин. За останні десятиліття приділяється увага лісорозведення, головним чином для захисту від вітру, саджанці та насіння дерев завозилися з багатьох країн.
На острові водяться північні олені, песці і лемінги. На західному узбережжі знаходяться великі лежбища тюленів. Скелясті береги всіяні гучними пташиними базарами. Провідна галузь господарства Ісландії – морське рибальство, яке ведеться майже цілий рік. Мілини біля берегів Ісландії славляться винятковим багатством планктону. Планктон – основна їжа мальків різних видів риб: тріски, пікші, сайди, оселедця. За річним уловом риби на душу населення Ісландія стоїть на першому місці в світі. Рибальський флот знаходиться в руках великих промисловців.
На мілинах біля берегів Ісландії вели лов риби кораблі інших країн. Стурбований різким скороченням рибних ресурсів цього району, ісландський уряд в 1972 р розширив рибальську зону навколо країни до 50 морських миль (92,5 км). В межах цієї території був заборонений промисел риби іноземними судами. Проте англійські судна стали порушувати цю заборону. Англо-ісландський конфлікт, не раз наводив до сутичок на морі і викликав розрив дипломатичних відносин – він отримав назву «тріскової війни».
Багато галузей господарства Ісландії пов’язані з переробкою риби: виготовлення свіжомороженого філе, рибного борошна, консервів, а також засолення і в’ялення риби. Риба і продукти її переробки становлять 75% експорту. Ввозять необхідні продовольчі і промислові товари. Землеробство розвинене слабо. Обробляється лише 0,1% всієї площі країни. Сіють переважно кормові трави і коренеплоди. Велике значення має вівчарство і молочне тваринництво. Великі молочні ферми зосереджені в густозаселених південно-західних районах. На острові більше 800 тис. овець і близько 70 тис. голів великої рогатої худоби.
Річки Ісландії багаті гідроенергією. Гідроелектростанції забезпечують енергією населені пункти і промислові підприємства. Для опалення будинків, а також в промисловості широко використовуються гарячі води підземних джерел. Зроблені спроби освоїти також багаті енергетичні ресурси річок льодовикового живлення, в тому числі найбільшої річки Ісландії – Тйоурсау, на якій споруджена велика гідроелектростанція Бурфедль. Вона забезпечує енергією алюмінієвий комбінат в селищі Стреумсвік, на південь від Рейк’явіка, який працює на імпортних бокситах.